Как закон 1045

admin

Приказ ФТС России от 04.07.2018 N 1045 «О включении в реестр таможенных перевозчиков ООО «Авто-777-Транс»

МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

ФЕДЕРАЛЬНАЯ ТАМОЖЕННАЯ СЛУЖБА

от 4 июля 2018 г. N 1045

В РЕЕСТР ТАМОЖЕННЫХ ПЕРЕВОЗЧИКОВ ООО «АВТО-777-ТРАНС»

В соответствии с пунктом 1 статьи 407 Таможенного кодекса Евразийского экономического союза, частью 1 статьи 58, частью 1 статьи 66, статьей 67 Федерального закона от 27 ноября 2010 г. N N 311-ФЗ «О таможенном регулировании в Российской Федерации», Административным регламентом Федеральной таможенной службы по предоставлению государственной услуги по ведению реестра таможенных перевозчиков, утвержденным приказом ФТС России от 30 сентября 2011 г. N 1992 (зарегистрирован Минюстом России 09.11.2011, регистрационный N 22242), с изменениями, внесенными приказами ФТС России от 7 июля 2015 г. N 1371 (зарегистрирован Минюстом России 28.07.2015, регистрационный N 38238), от 20 ноября 2015 г. N 2349 (зарегистрирован Минюстом России 16.12.2015, регистрационный N 40135) (далее — Административный регламент), и на основании представленных ООО «Авто-777-Транс» заявления от 15 июня 2018 г. б/н и документов приказываю:

1. Включить ООО «Авто-777-Транс» в реестр таможенных перевозчиков.

2. Выдать ООО «Авто-777-Транс» свидетельство о включении в реестр таможенных перевозчиков N 10000/0598.

3. Главному управлению организации таможенного оформления и таможенного контроля (Д.Б. Жуков) внести в соответствии с порядком, установленным Административным регламентом, изменения в реестр таможенных перевозчиков.

Контроль за исполнением настоящего приказа оставляю за собой.

rulaws.ru

Для каких работников и в каких случаях работодатель обязан проводить инструктажи по охране труда и обучение по охране труда? Кто вправе проводить инструктаж и обучение по охране труда? Какими документами подтверждается проведение инструктажей и обучения по охране труда?

Работодатель обязан обеспечить:

— проведение инструктажей по охране труда,

— обучение безопасным методам и приемам выполнения работ, оказанию первой помощи пострадавшим на производстве с проведением в установленных случаях стажировки на рабочем месте,

— проверку знаний требований охраны труда.

Инструктажи по охране труда делятся на вводные, первичные, повторные, внеплановые и целевые.

Проведение инструктажей включает в себя ознакомление работников с имеющимися опасными или вредными производственными факторами, изучение требований охраны труда, содержащихся во внутренних документах организации, инструкциях по охране труда, технической и эксплуатационной документации, а также с безопасными методами и приемами выполнения работ.

Вводный инструктаж проводит специалист по охране труда организации или работник, на которого приказом работодателя возложены эти обязанности. Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит непосредственный руководитель работ (мастер, прораб, преподаватель и так далее), прошедший в установленном порядке обучение по охране труда и проверку знаний требований охраны труда.

Инструктаж по охране труда завершается устной проверкой приобретенных работником знаний и навыков. Проверку проводит лицо, проводившее инструктаж.

Проведение всех видов инструктажей регистрируется в соответствующих журналах проведения инструктажей, в которых должны расписаться инструктируемый и инструктирующий, также необходимо указать дату инструктажа.

Порядок, условия, сроки и периодичность проведения всех видов инструктажей по охране труда работников отдельных отраслей и организаций регулируются приказами (постановлениями) Минтруда РФ, Минсельхоза РФ, Минсвязи РФ, Минтранса РФ, Госстроя РФ, МЧС РФ, Минпечати РФ, Минтопэнерго РФ, Минздравсоцразвития РФ.

Программа инструктажей в конкретной организации разрабатывается и утверждается работодателем на основании вышеназванных нормативных актов РФ с учетом специфики деятельности организации (индивидуального предпринимателя), ее внутренних документов, инструкций по охране труда, технической и эксплуатационной документации по машинам и оборудованию, применяемым в производственном процессе.

Вводный инструктаж должны пройти:

— все принимаемые на работу лица,

— командированные в организацию работники сторонних организаций, выполняющие работы на выделенном участке,

— лица, проходящие в организации производственную практику,

— другие лица, участвующие в производственной деятельности организации

Первичный и повторный инструктажи проводятся на рабочем месте:

— со всеми вновь принятыми в организацию работниками, включая надомников;

— с работниками, переведенными из другого структурного подразделения, либо работниками, которым поручается выполнение новой для них работы;

с командированными работниками сторонних организаций;

— с лицами, проходящими в организации производственную практику;

— с другими лицами, участвующими в производственной деятельности организации.

От первичного и повторного инструктажа могут освобождаться работники, не связанные с эксплуатацией, обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием электрифицированного или иного инструмента, хранением и применением сырья и материалов. Перечень профессий и должностей таких работников утверждается работодателем.

Первичный инструктаж проводится до начала самостоятельной работы, а повторный — не реже одного раза в шесть месяцев.

Внеплановый инструктаж проводится:

— при введении в действие новых или изменении нормативных актов и инструкций по охране труда;

— при изменении технологических процессов, замене или модернизации оборудования, приспособлений, инструмента и других факторов, влияющих на безопасность труда;

— при нарушении работниками требований охраны труда, если эти нарушения создали реальную угрозу наступления тяжких последствий (несчастный случай на производстве, авария и т.п.);

— по требованию должностных лиц органов государственного надзора и контроля;

— при перерывах в работе (для работ с вредными и (или) опасными условиями — более 30 календарных дней, а для остальных работ — более двух месяцев);

— по решению работодателя.

Целевой инструктаж проводится при выполнении разовых работ, при ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и работ, на которые оформляются наряд-допуск, разрешение или другие специальные документы, а также при проведении в организации массовых мероприятий.

Работодатель обязан организовывать обучение работников рабочих профессий:

— первичное обучение безопасным методам и приемам выполнения работ, оказанию первой помощи пострадавшим — в течение месяца после приема рабочего на работу или перевода на другую работу. А если работа связана с вредными и (или) опасными условиями труда, то работодатель также должен организовать стажировку нового рабочего на рабочем месте и сдачу им экзаменов;

— периодические обучения безопасным методам и приемам выполнения работ и проверку знаний требований охраны труда для рабочих с вредными и (или) опасными условиями труда;

— периодические, не реже одного раза в год, обучения всех рабочих оказанию первой помощи пострадавшим.

Порядок, форма, периодичность и продолжительность обучения устанавливаются работодателем в соответствии с нормативными актами, регулирующими безопасность конкретных видов работ. Такое обучение работодатель может проводить как собственными силами, так и с привлечением специализированных учебных заведений (организаций).

В отношении руководителей и специалистов, не относящихся к рабочим профессиям, работодатель обязан организовать обучение:

— заместителей руководителей организаций, курирующие вопросы охраны труда,

— заместителей главных инженеров по охране труда,

— работников, осуществляющих организацию, руководство и проведение работ на рабочих местах и в производственных подразделениях, а также контроль и технический надзор за проведением работ;

— специалистов служб охраны труда, работников, на которых возложены обязанности организации работы по охране труда, членов комитетов (комиссий) по охране труда, уполномоченных лиц по охране труда профсоюзов и иных уполномоченных работниками представительных органов,

— членов комиссий по проверке знаний требований охраны труда организаций.

Первичное обучение проводится в течение месяца после поступления на работу, далее — по мере необходимости, но не реже одного раза в три года.

Если организация имеет комиссию по проверке знаний требований охраны труда, то руководители и специалисты (кроме членов комиссии) могут проходить обучение и проверку знаний в самой организации. В противном случае обучение должно быть пройдено в специализированной обучающей организации.

Если организация проводит обучение руководителей и специалистов самостоятельно, то она должна разработать и утвердить программы обучения на основе примерных учебных планов и программ, утвержденных Минтрудом РФ. Обучение проводят работники служб охраны труда организаций, имеющие соответствующую квалификацию и опыт работы в области охраны труда.

Проверка знаний требований охраны труда проводится:

— очередная — не реже одного раза в три года,

— внеочередная — независимо от срока предыдущей проверки:

при изменениях в нормативных актах в части требований по охране труда;

при вводе нового оборудования, изменении технологических процессов;

при переводе работников на другую работу или перерыве в работе в данной должности более одного года;

по требованию должностных лиц государственных органов;

при установлении нарушений требований охраны труда и недостаточных их знаний;

после аварий и несчастных случаев на производстве.

Проверка знаний требований охраны труда проводится:

— по работникам рабочих профессий — непосредственными руководителями работ,

— по руководителям и прочим специалистам — либо обучающей организацией, в которой указанные лица проходили обучение по охране труда, либо комиссией, создаваемой работодателем, в составе не менее трех человек. В состав комиссии включаются прошедшие обучение по охране труда и проверку знаний требований охраны труда руководители организации и структурных подразделений, специалисты служб охраны труда, главные специалисты (технолог, механик, энергетик и т.д.), представители профсоюза. Результаты проверки знаний оформляются протоколом.

Работнику, успешно прошедшему проверку знаний, выдается соответствующее удостоверение.

Работник, не прошедший проверку знаний, обязан после этого пройти повторную проверку знаний в срок не позднее одного месяца.

Правовое обоснование

Согласно абз. 8 ч. 2 ст. 212 ТК РФ работодатель обязан обеспечить обучение безопасным методам и приемам выполнения работ и оказанию первой помощи пострадавшим на производстве, проведение инструктажа по охране труда, стажировки на рабочем месте и проверки знания требований охраны труда.

Статья 225 ТК РФ устанавливает, что все работники, в том числе руководители организаций, а также работодатели — индивидуальные предприниматели, обязаны проходить обучение по охране труда и проверку знания требований охраны труда в порядке, установленном уполномоченным Правительством Российской Федерации федеральным органом исполнительной власти с учетом мнения Российской трехсторонней комиссии по регулированию социально-трудовых отношений.

Для всех поступающих на работу лиц, а также для работников, переводимых на другую работу, работодатель или уполномоченное им лицо обязаны проводить инструктаж по охране труда, организовывать обучение безопасным методам и приемам выполнения работ и оказания первой помощи пострадавшим.

Работодатель обеспечивает обучение лиц, поступающих на работу с вредными и (или) опасными условиями труда, безопасным методам и приемам выполнения работ со стажировкой на рабочем месте и сдачей экзаменов и проведение их периодического обучения по охране труда и проверку знаний требований охраны труда в период работы.

В соответствии с п. 2.1.1 «Порядка обучения по охране труда и проверки знаний требований охраны труда работников организаций» (утв. Постановлением Минтруда РФ, Минобразования РФ от 13.01.2003 N 1/29) для всех принимаемых на работу лиц, а также для работников, переводимых на другую работу, работодатель (или уполномоченное им лицо) обязан проводить инструктаж по охране труда.

Согласно п. 2.1.2 вышеуказанного Порядка все принимаемые на работу лица, а также командированные в организацию работники и работники сторонних организаций, выполняющие работы на выделенном участке, обучающиеся образовательных учреждений соответствующих уровней, проходящие в организации производственную практику, и другие лица, участвующие в производственной деятельности организации, проходят в установленном порядке вводный инструктаж, который проводит специалист по охране труда или работник, на которого приказом работодателя (или уполномоченного им лица) возложены эти обязанности.

В соответствии с п. 2.1.3 вышеуказанного Порядка кроме вводного инструктажа по охране труда, проводятся первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой инструктажи.

Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит непосредственный руководитель (производитель) работ (мастер, прораб, преподаватель и так далее), прошедший в установленном порядке обучение по охране труда и проверку знаний требований охраны труда.

Проведение инструктажей по охране труда включает в себя ознакомление работников с имеющимися опасными или вредными производственными факторами, изучение требований охраны труда, содержащихся в локальных нормативных актах организации, инструкциях по охране труда, технической, эксплуатационной документации, а также применение безопасных методов и приемов выполнения работ.

Инструктаж по охране труда завершается устной проверкой приобретенных работником знаний и навыков безопасных приемов работы лицом, проводившим инструктаж.

Проведение всех видов инструктажей регистрируется в соответствующих журналах проведения инструктажей (в установленных случаях — в наряде-допуске на производство работ) с указанием подписи инструктируемого и подписи инструктирующего, а также даты проведения инструктажа.

Согласно п. 2.2.1 работодатель (или уполномоченное им лицо) обязан организовать в течение месяца после приема на работу обучение безопасным методам и приемам выполнения работ всех поступающих на работу лиц, а также лиц, переводимых на другую работу.

Обучение по охране труда проводится при подготовке работников рабочих профессий, переподготовке и обучении их другим рабочим профессиям.

В соответствии с п. 2.2.3 вышеуказанного Порядка порядок, форма, периодичность и продолжительность обучения по охране труда и проверки знаний требований охраны труда работников рабочих профессий устанавливаются работодателем (или уполномоченным им лицом) в соответствии с нормативными правовыми актами, регулирующими безопасность конкретных видов работ.

Согласно п. 2.3.1 вышеуказанного Порядка руководители и специалисты организаций проходят специальное обучение по охране труда в объеме должностных обязанностей при поступлении на работу в течение первого месяца, далее — по мере необходимости, но не реже одного раза в три года.

В соответствии с п. 2.3.2 вышеуказанного Порядка обучение по охране труда руководителей и специалистов проводится по соответствующим программам по охране труда непосредственно самой организацией или образовательными учреждениями профессионального образования, учебными центрами и другими учреждениями и организациями, осуществляющими образовательную деятельность (далее — обучающие организации), при наличии у них лицензии на право ведения образовательной деятельности, преподавательского состава, специализирующегося в области охраны труда, и соответствующей материально-технической базы.

Обучение по охране труда проходят:

— руководители организаций, заместители руководителей организаций, курирующие вопросы охраны труда, заместители главных инженеров по охране труда, работодатели — физические лица, иные лица, занимающиеся предпринимательской деятельностью; руководители, специалисты, инженерно-технические работники, осуществляющие организацию, руководство и проведение работ на рабочих местах и в производственных подразделениях, а также контроль и технический надзор за проведением работ; педагогические работники образовательных учреждений начального профессионального, среднего профессионального, высшего профессионального, послевузовского профессионального образования и дополнительного профессионального образования — преподаватели дисциплин «охрана труда», «безопасность жизнедеятельности», «безопасность технологических процессов и производств», а также организаторы и руководители производственной практики обучающихся — в обучающих организациях федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области охраны труда;

— специалисты служб охраны труда, работники, на которых работодателем возложены обязанности организации работы по охране труда, члены комитетов (комиссий) по охране труда, уполномоченные (доверенные) лица по охране труда профессиональных союзов и иных уполномоченных работниками представительных органов — в обучающих организациях федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области охраны труда;

— специалисты федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области охраны труда — в обучающих организациях Министерства труда и социального развития Российской Федерации;

— специалисты органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации, члены комиссий по проверке знаний требований охраны труда обучающих организаций — в обучающих организациях федеральных органов исполнительной власти;

— специалисты органов местного самоуправления в области охраны труда — в обучающих организациях федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области охраны труда;

— члены комиссий по проверке знаний требований охраны труда организаций — в обучающих организациях федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области охраны труда;

— члены комиссий по проверке знаний требований охраны труда обучающих организаций, осуществляющих обучение специалистов и руководителей федеральных органов исполнительной власти и органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области охраны труда, — в обучающих организациях Министерства труда и социального развития Российской Федерации.

Руководители и специалисты организации могут проходить обучение по охране труда и проверку знаний требований охраны труда в самой организации, имеющей комиссию по проверке знаний требований охраны труда.

xn--80akibcicpdbetz7e2g.xn--p1ai

О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про професійні спілки,
їх права та гарантії діяльності

Цей Закон визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Стаття 2. Професійні спілки

Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Дія цього Закону не поширюється на діяльність об’єднань громадян, створених відповідно до інших законів України.

Визначення «профспілка» або похідні від нього можуть використовувати у своєму найменуванні лише ті організації, які діють на підставі цього Закону.

Стаття 4. Законодавство про профспілки

Законодавство про профспілки складається з Конституції України , Закону України «Про об’єднання громадян» , цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Закони та інші нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених Конституцією України , цим Законом, крім випадків, передбачених частиною другою статті 3 цього Закону.

Закон України «Про об’єднання громадян» застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо міжнародними договорами, угодами, конвенціями, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок, то застосовуються норми міжнародного договору або угоди.

Стаття 5. Заборона дискримінації за ознаками належності до профспілок

Належність або неналежність до профспілок не тягне за собою будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України, іншими законами України.

Забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припиненні трудового договору у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї.

Стаття 6. Право на об’єднання у профспілки

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами.

Стаття 7. Членство у профспілках

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці осіб, зайнятих творчою діяльністю, членів фермерських господарств, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, а також осіб, які навчаються у професійно-технічних або вищих навчальних закладах, осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв’язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють.

Статутами (положеннями) може бути передбачено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.

Стаття 8. Право профспілок, їх організацій на створення об’єднань

Профспілки, які бажають створити об’єднання профспілок, укладають відповідну угоду та затверджують статут (положення) об’єднання.

Права об’єднань профспілок визначаються профспілками, які їх створили, відповідно до цього Закону, а також статутами (положеннями) цих об’єднань.

Стаття 9. Міжнародні зв’язки профспілок

Профспілки та їх об’єднання відповідно до своїх статутних цілей і завдань мають право вступати до міжнародних профспілкових та інших міжнародних організацій та об’єднань, які представляють інтереси працівників, і брати участь в їх діяльності, співробітничати з профспілками інших країн, здійснювати іншу діяльність, яка не суперечить законодавству України.

Стаття 10. Рівність профспілок

Стаття 11. Статус професійних спілок

Стаття 12. Незалежність профспілок

Професійні спілки, їх об’єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Стаття 13. Професійні спілки та держава

Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об’єднаннями.

Держава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного та соціального захисту працівників.

Стаття 13 1 . Професійні спілки, їх об’єднання та організації роботодавців, їх об’єднання

Стаття 14. Статути профспілок

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

Статути (положення) профспілок приймаються з’їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Статут (положення) профспілки повинен містити:

1) статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу);

2) мету та завдання профспілки;

3) умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;

4) права, обов’язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;

5) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;

7) умови, терміни, порядок скликання з’їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;

8) порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;

9) джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;

10) порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;

11) порядок внесення змін до статуту профспілки;

12) умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.

У статуті профспілки можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, якщо це не суперечить цьому Закону.

У межах повноважень, передбачених статутом, вищі за статусом профспілкові органи можуть затверджувати положення про організації профспілки.

Стаття 15. Статут (положення) об’єднань профспілок

Об’єднання профспілок діють відповідно до законодавства та своїх статутів (положень), які приймаються засновниками.

Статут (положення) об’єднання профспілок приймається (затверджується) з’їздом або конференцією повноважних представників усіх профспілок, які є його засновниками (учасниками), і не повинен суперечити законодавству України.

Статут (положення) об’єднання профспілок повинен містити:

1) дату та місце укладення угоди про створення об’єднання;

2) статус та повну назву об’єднання, його скорочену назву (за наявності), місцезнаходження його виборних органів (юридичну адресу);

3) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності об’єднання;

4) мету створення та основні завдання об’єднання;

5) умови та порядок прийняття нових членів до об’єднання та виходу з нього;

6) права та обов’язки членів об’єднання;

7) організаційну структуру об’єднання;

8) повноваження виборних органів об’єднання, порядок їх формування та терміни діяльності;

9) умови, терміни, порядок скликання з’їздів (конференцій) об’єднання, порядок прийняття ними рішень та перелік питань, віднесених до їх компетенції;

10) джерела надходження (формування) коштів об’єднання та напрями їх використання;

11) порядок і терміни звітності виборних органів об’єднання перед профспілками, які створили це об’єднання;

12) порядок внесення змін до статуту (положення) об’єднання;

13) умови та порядок припинення діяльності об’єднання;

14) порядок здійснення контролю за діяльністю об’єднання;

15) порядок вирішення майнових питань.

У статуті (положенні) об’єднання профспілок можуть бути передбачені й інші питання, що стосуються особливостей його створення та функціонування, якщо це не суперечить цьому Закону.

Стаття 16. Легалізація профспілок, їх об’єднань

Стаття 17. Символіка профспілок, їх об’єднань

Профспілки можуть мати і використовувати власну символіку.

Символіка профспілок, їх об’єднань затверджується їх вищими органами відповідно до статутів і реєструється в порядку, передбаченому законодавством України.

Символіка профспілок, їх об’єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших об’єднань громадян чи юридичних осіб.

Стаття 18. Припинення діяльності профспілок, їх об’єднань

Профспілки, їх об’єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) приймається з’їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об’єднання профспілок. Одночасно з прийняттям такого рішення з’їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об’єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.

Не допускається примусовий розпуск, припинення, а також заборона діяльності профспілок, їх об’єднань за рішенням будь-яких інших органів.

РОЗДІЛ II
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПРОФСПІЛОК, ЇХ ОБ’ЄДНАНЬ

Стаття 19. Право профспілок, їх об’єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок

Профспілки, їх об’єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об’єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об’єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Стаття 20. Право профспілок, їх об’єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод

Роботодавці, їх об’єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов’язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод.

Забороняється ведення переговорів та укладання угод і колективних договорів від імені працівників особам, які представляють роботодавців.

Профспілки, їх об’єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об’єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об’єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Стаття 21. Повноваження профспілок, їх об’єднань щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю

Профспілки, їх об’єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту.

Проекти законів з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об’єднань.

Проекти нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об’єднань профспілок.

Профспілки, їх об’єднання мають право вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи і відповідним державним органам про прийняття або внесення змін до законів і інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Профспілки, їх об’єднання мають право брати участь у розгляді органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також роботодавцями, їх об’єднаннями, іншими об’єднаннями громадян своїх пропозицій.

Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них.

Стаття 22. Права профспілок, їх об’єднань у забезпеченні зайнятості населення

Профспілки, їх об’єднання беруть участь у розробленні державної політики зайнятості населення, державних та територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, їх об’єднаннями, а також з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пропонують заходи щодо соціального захисту членів профспілок, які вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємств, установ, організацій, здійснюють контроль за виконанням законодавства про зайнятість.

Права і повноваження профспілок щодо забезпечення захисту працівників від безробіття та його наслідків визначаються законодавством і колективними договорами та угодами.

Профспілки, їх об’єднання мають право брати участь і проводити відповідні консультації з питань залучення і використання в Україні іноземної робочої сили.

Стаття 23. Права профспілок, їх об’єднань щодо соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян

Профспілки, їх об’єднання беруть участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробці соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини та соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 24. Права профспілок, їх об’єднань у галузі соціального страхування

Стаття 25. Права профспілок в управлінні підприємствами та при зміні форм власності

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об’єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації, представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

Роботодавці зобов’язані брати участь в заходах профспілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав на їх запрошення.

Стаття 26. Права профспілок, їх об’єднань у вирішенні трудових спорів

Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори.

Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Стаття 27. Право профспілок, їх об’єднань на організацію страйків та проведення інших масових заходів

Профспілки, їх об’єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Стаття 28. Право профспілок, їх об’єднань на інформацію з питань праці та соціально-економічного розвитку

Профспілки, їх об’єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об’єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п’ятиденного терміну.

Профспілки, їх об’єднання мають право безоплатно одержувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, статистичні дані з питань праці та соціально-економічних питань, а також виробничого та невиробничого травматизму, профзахворювань.

Стаття 29. Право профспілок, їх об’єднань на створення навчальних, культурно-освітніх закладів, дослідних та інших організацій

Для вирішення актуальних проблем профспілкового руху, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації профспілкових кадрів, з метою захисту прав та інтересів членів профспілок профспілки та їх об’єднання мають право за рахунок власних коштів створювати навчальні, культурно-освітні заклади, дослідні, соціально-аналітичні установи, а також правові, статистичні, соціологічні навчальні центри та центри незалежних експертиз.

Для висвітлення своєї діяльності профспілки та їх об’єднання мають право бути засновниками засобів масової інформації та здійснювати видавничу діяльність відповідно до закону.

Стаття 30. Повноваження профспілок, їх об’єднань щодо питань охорони здоров’я громадян, фізичної культури, спорту, туризму та охорони довкілля

Профспілки, їх об’єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров’я, медико-соціальної допомоги. Профспілки, їх об’єднання беруть участь у діяльності експертних, консультативних та наглядових рад при органах та закладах охорони здоров’я, а також можуть брати участь у розвитку масової фізичної культури, спорту, туризму, створенні та підтримці спортивних товариств і туристичних організацій.

Профспілки, їх об’єднання беруть участь в охороні довкілля, захисті населення від негативного екологічного впливу, сприяють діяльності громадських природоохоронних організацій, можуть проводити громадські екологічні експертизи, здійснювати іншу не заборонену законом діяльність у цій сфері.

Стаття 31. Права профспілок, їх об’єднань у сфері захисту духовних інтересів трудящих

Профспілки, їх об’єднання можуть брати участь у створенні умов для загальнодоступного користування громадянами надбаннями української національної культури, культур національних меншин, які проживають на території України, світової культури, свободи літературної, художньої, наукової, технічної творчості, соціального захисту працівників інтелектуальної сфери діяльності.

Стаття 32. Права профспілок, їх об’єднань у захисті житлових прав громадян

Профспілки, їх об’єднання відповідно до своїх статутів (положень) беруть участь у розробленні державної житлової політики, здійсненні заходів, спрямованих на розвиток житлового будівництва, поліпшення використання та забезпечення збереження житлового фонду, у захисті економічних та соціальних прав громадян, пов’язаних з одержанням, утриманням і збереженням житла.

Стаття 33. Право профспілок, їх об’єднань щодо притягнення до відповідальності посадових осіб

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Стаття 34. Власність профспілок, їх об’єднань

Профспілки, їх об’єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.

Право власності профспілок, їх об’єднань виникає на підставі:

придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством;

передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, державними органами або органами місцевого самоврядування.

Профспілки, їх об’єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Позбавлення профспілок права власності, а також права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Від імені членів профспілки розпорядження коштами, іншим майном профспілок, їх об’єднань, що належить їм на праві власності, здійснюють виборні органи профспілки або об’єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення (загальні збори, конференції, з’їзди тощо).

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов’язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов’язаннями членів профспілки.

Стаття 35. Право на господарську та фінансову діяльність профспілок, їх об’єднань

З метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об’єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки.

Стаття 36. Обов’язки профспілок, їх об’єднань щодо захисту прав та інтересів своїх членів

Профспілки, їх об’єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, повинні додержуватися Конституції України , законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов’язання.

РОЗДІЛ III
ПЕРВИННІ ПРОФСПІЛКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ, В УСТАНОВАХ, ОРГАНІЗАЦІЯХ

Стаття 37. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях

Стаття 38. Повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації

Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації:

1) укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору;

2) разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці;

3) разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників підприємства, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат;

4) разом з роботодавцем вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо;

5) разом з роботодавцем вирішує питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників;

6) бере участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні та затвердженні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг;

7) бере участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації;

8) представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню;

12) здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків;

13) здійснює контроль за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей;

14) здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи або організації та колективним договором;

Виборні органи профспілкової організації, що діють на підприємстві, в установі або організації, мають також інші права, передбачені законодавством України.

Стаття 39. Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

РОЗДІЛ IV
ГАРАНТІЇ ПРАВ ПРОФСПІЛОК

Стаття 40. Гарантії діяльності профспілок

Члени виборних органів профспілок, об’єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право:

1) безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени профспілок;

2) вимагати і одержувати від роботодавця, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення, що стосуються умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників;

3) безпосередньо звертатися з профспілкових питань усно або письмово до роботодавця, посадових осіб;

4) перевіряти роботу закладів торгівлі, громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих закладів, гуртожитків, транспортних підприємств, підприємств побутових послуг, що належать даному підприємству, установі, організації або їх обслуговують;

5) розміщувати власну інформацію у приміщеннях і на території підприємства, установи або організації в доступних для працівників місцях;

6) перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціального страхування, використання коштів для соціальних і культурних заходів та житлового будівництва.

Стаття 41. Гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів

Працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Працівникам, звільненим з роботи у зв’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення терміну їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.

Стаття 42. Обов’язок роботодавця щодо створення умов діяльності профспілок

Роботодавець зобов’язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв’язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою).

Спори, пов’язані з невиконанням роботодавцем цих обов’язків, розглядаються в судовому порядку.

Стаття 43. Надання профспілковим організаціям підприємств, установ або організацій будинків, приміщень, споруд для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи

Будинки, приміщення, споруди, в тому числі орендовані, призначені для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства, установи або організації та членів їх сімей, а також оздоровчі табори можуть передаватися на договірних засадах у користування профспілковим організаціям цього підприємства, установи або організації.

search.ligazakon.ua

Это интересно:

  • Приказ фст 101-э Приказ ФСТ России от 20.06.2014 N 1010-э "О введении государственного регулирования деятельности субъекта естественной монополии и включении организации в Реестр субъектов естественных монополий, в отношении которых осуществляются государственное регулирование и контроль" от 20 июня 2014 […]
  • 328 приказ минэкономразвития Приказ Минэкономразвития России от 01.06.2015 N 328 "Об утверждении Федерального стандарта оценки "Оценка стоимости машин и оборудования (ФСО N 10)" ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ФЕДЕРАЛЬНОГО СТАНДАРТА ОЦЕНКИ "ОЦЕНКА СТОИМОСТИ МАШИН И ОБОРУДОВАНИЯ (ФСО N 10)" В соответствии со статьей 20 Федерального […]
  • Приказ от 10 сентября 2018 г n 625н Приказ ФТС России от 04.07.2018 N 1051 "О внесении изменений в реестр уполномоченных экономических операторов и выдаче нового свидетельства о включении в реестр уполномоченных экономических операторов публичному акционерному обществу "Таганрогский металлургический завод" (ПАО […]
  • Удержание от исполнения наказания Задержание осужденного уклоняющегося от исполнения приговора отбывания наказания Адвокат по уголовным делам Деятельность суда в стадии исполнения приговора приобретает в последние годы все более важное значение. Во многом это связано с интенсивным обновлением законодательства […]
  • Приказом 866 Приказ ФСТ России от 30.05.2014 N 866-э "О введении государственного регулирования деятельности субъекта естественной монополии и включении организации в Реестр субъектов естественных монополий, в отношении которых осуществляются государственное регулирование и контроль" ФЕДЕРАЛЬНАЯ […]
  • Периоды входящие в стаж работы Статья 10. Периоды работы и (или) иной деятельности, включаемые в страховой стаж Статья 10. Периоды работы и (или) иной деятельности, включаемые в страховой стаж Согласно Постановлению Конституционного Суда РФ от 19 ноября 2015 г. N 29-П пункт 1 статьи 10 настоящего Федерального закона […]
  • Закон об утверждении бюджета Об утверждении заключенных дополнительных соглашений к соглашениям о предоставлении бюджету Кемеровской области из федерального бюджета бюджетного кредита для строительства, реконструкции, капитального ремонта, ремонта и содержания автомобильных дорог общего пользования (за исключением […]
  • Приказ 805 от 31122013 г Приказ Минтруда России от 23.11.2017 N 805н "О внесении изменений в приложение N 2 к приказу Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации от 17 декабря 2010 г. N 1122н "Об утверждении типовых норм бесплатной выдачи работникам смывающих и (или) обезвреживающих […]