Закон україни про рахункова палата

admin

Закон україни про рахункова палата

Кандидати на посади суддів Конституційного Суду України

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА В АПАРАТІ

Довідкова інформація

Запити на інформацію

Довідки з питань доступу до публічної інформації

Форми доступу до публічної інформації

ЗAПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ

Звернення громадян

Заявка на відвідування пленарних засідань

Україна. Адмін.тер.устрій

Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України

Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси Верховної Ради України

Зовнішні інформаційні ресурси

Веб-сайти органів держ. влади

Інші державні органи

Оперативні новини

Огляди ЗМІ

Мультимедіа

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко провела зустріч з представником Міністра оборони США з питань України, Росії та Євразії Лорою Купер

Анонс головних тем «Голосу України»

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко взяла участь у круглому столі з питань релігійних свобод та провела зустріч з Послом Семом Браунбеком

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко провела зустрічі з членами Комітету закордонних справ Палати представників Конгресу США

Про звернення громадян до Верховної Ради України у січні — червні 2018 року

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики спорту та туризму провів слухання на тему: «Доступ молоді до вищої освіти в Україні»

Комітет з питань бюджету підбив підсумки роботи за восьму сесію Верховної Ради України восьмого скликання

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко перебуває з робочим візитом у м. Вашингтон (США)

Повідомлення стосовно інформації про ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до статей 165 та 166 Податкового кодексу України»

Про особистий прийом громадян головами комітетів, головами депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України під час роботи восьмої сесії

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування під час восьмої сесії провів 12 засідань, на яких розглянуто 100 законопроектних, організаційних та контрольних питань

У Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проведено слухання на тему: «Ядерна енергетика України — виклики та перспективи»

Проблемні питання пенсійного забезпечення обговорено під час робочої зустрічі Першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення С.Капліна з колишніми військовослужбовцями та особами, які проходили службу в правоохоронних органах

rada.gov.ua

З набуттям Україною незалежності питання створення державного інституту фінансово-економічного контролю стало одним з першочергових. Ще в 1992 році розпочалася робота над створенням органу державного контролю, який спочатку передбачалося назвати Контрольною палатою.

У травні 1996 року Парламент України ухвалив Закон України «Про Контрольну палату Верховної Ради України». Президент України цей Закон не підписав, а повернув на доопрацювання та повторний розгляд.

28 червня 1996 року Верховною Радою України був прийнятий основний Закон нашої держави — Конституція України, яка закріпила конституційний статус органу державного контролю. Відповідно до статті 98 Конституції України: «Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата».

Постійна Комісія Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності доопрацьована Закон України «Про Контрольну палату Верховної Ради України» з урахуванням змін, встановлених Конституцією України, та зауважень Президента України від 12 червня 1996 року.

11 липня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Рахункову палату Верховної Ради України», який набрав чинності з 22 жовтня 1996 року.

28 грудня 1996 року Президент України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України».

Конституційним Судом України було прийнято рішення від 23 грудня 1997 року щодо відповідності Конституції України Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України».

Суд визнав окремі положення цього закону неконституційними, виключивши:

— визначення Рахункової палати як органу «вищого державного фінансово-економічного» контролю;

— повноваження здійснювати «контрольно-ревізійні» види діяльності, що забезпечують «єдину систему контролю за виконанням Державного бюджету України», «організувати і проводити оперативний контроль за виконанням Державного бюджету України за звітний період», крім повноважень проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

— повноваження здійснювати контроль за тією сферою фінансово-економічної діяльності, яка перебуває поза межами використання коштів Державного бюджету України;

— повноваження щодо організації і здійснення контролю за своєчасним виконанням «доходної» частини Державного бюджету України;

— повноваження з контролю за «надходженням до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження державним майном, у тому числі його приватизації, продажу, від управління майном, що є об’єктом права державної власності».

Стосовно двох останніх положень Конституційний Суд України залишив повноваження аналізу.

Неконституційним також було визнано найменування Рахункової палати як «Рахункова палата Верховної Ради України».

Таким чином, статус, функції та повноваження Рахункової палати визначаються Законом України «Про Рахункову палату» № 315/96-ВР від 11 липня 1996 року із змінами, внесеними у зв’язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 23 грудня 1997 року № 7-зп.

Рахункова палата — державний орган з особливим статусом, який здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рахункову палату не можна віднести до певної гілки державної влади.

Створення спеціального органу, який би стежив за рухом коштів всього державного бюджету, є об’єктивною необхідністю. Правова природа Рахункової палати визначається функцією парламентського контролю Верховної Ради України. Парламентський контроль є формою контролю народу України на загальнодержавному рівні за діяльністю органів виконавчої влади, органів самоврядування. Сама Верховна Рада не має можливості безпосередньо здійснювати такий контроль, тому саме на Рахункову палату покладені ці функції.

Стаття 101 Конституції України «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини».

Слід зазначити, що при створенні Рахункової палати, прийнятті Закону враховувався досвід багатьох країн світу в організації органів державного контролю. Наприклад: створення Рахункової палати — у Російській Федерації, Головної контрольної служби — у США, Федеральної Рахункової палати — у Німеччині.

У листопаді 1998 року Рахункову палату України прийнято до Міжнародної організації вищих контрольно-фінансових установ (ШТОЗА!), яка об’єднує під егідою ООН рахункові палати та інші вищі органи фінансово-економічного контролю понад 170 країн світу. Міжнародна організація INTOSAI, відповідно до її Статуту, є автономною, незалежною та аполітичною організацію, утвореною на постійних засадах, що має на меті сприяти обміну думками та досвідом між органами контролю у сфері контролю державних фінансів. її штаб-квартира знаходиться у Відні, Австрія.

31 травня 1999 року на IV Конгресі EUROSAI (Європейської організації вищих контрольно-фінансових установ), було затверджено рішення XVIII Керуючого Комітету про прийняття Рахункової палати України в члени ЕиЯОЗАГ

Відповідно до законодавства Рахункова палата України:

— це постійно діючий орган контролю, що функціонує в Україні з 1997 року;

— створена Верховною Радою України і підзвітна їй;

— діє самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави;

— є юридичною особою, місцезнаходження — Київ;

— у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про Рахункову палату», Бюджетним кодексом;

— фінансується безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і визначається у Державному бюджеті України окремим рядком.

Завдання Рахункової палати:

— організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

— здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

— контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

— контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

— контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

— аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

— регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

— виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

Верховна палата здійснює контроль відповідно до наступних принципів:

— законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності.

Закон передбачає, що контрольні повноваження Рахункової палати розповсюджуються на Верховну Раду України, Адміністрацію Президента України, органи виконавчої влади, у тому числі їх апарати, Національний банк України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, утворені відповідно до законодавства.

У частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України, Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Функції, що здійснює Рахункова палата відповідно до вищеназваних завдань і згідно з Законом України «Про Рахункові палату України»:

2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету України;

4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. Під час проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;

9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками;

12) здійснює зв’язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

Організаційний склад Рахункової палати:

1) Голова Рахункової палати.

2) Члени Рахункової палати:

— заступник Голови Рахункової палати;

— головні контролери Рахункової палати — директори департаментів;

— Секретар Рахункової палати.

Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має апарат під керівництвом Секретаря Рахункової палати. Апарат здійснює організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу з обслуговування Рахункової палати.

Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує Колегія Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання. Склад Рахункової палати призначається Верховною Радою України шляхом таємного голосування. На 1 квітня 2005 року в Рахунковій палаті працюють 267 висококваліфікованих фахівця з питань фінансово-економічного контролю.

З метою розгляду питань планування та організації роботи Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія Рахункової палати.

До складу Колегії Рахункової палати входять:

— Голова Рахункової палати;

— Перший заступник Голови Рахункової палати;

— головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати;

Відповідно до статті 85 Конституції України саме до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати.

Голова Рахункової палати призначається на посаду таємним голосуванням (шляхом подачі бюлетенів) терміном на 7 років з правом призначення на другий термін. Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на 7 років у порядку, встановленому для призначення Голови Рахункової палати.

Голова Рахункової палати:

— здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати та організує її роботу відповідно до Регламенту Рахункової палати;

— подає Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової палати;

— представляє Рахункову палату у Верховній Раді України та органах виконавчої влади і за кордоном.

— призначає посадових осіб апарату Рахункової палати;

— відповідно до покладених на нього обов’язків видає накази і розпорядження;

— у межах своєї компетенції самостійно вирішує всі питання, пов’язані із здійсненням контролю, проведенням перевірок, ревізій та обслідувань;

— має право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тимчасових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяльності Рахункової палати.

Регламент — це документ, який затверджується Головою Рахункової палати, і визначає:

— внутрішні питання організації та діяльності Рахункової палати, її апарату;

— вимоги до робітників апарату Рахункової палати;

— правила внутрішнього трудового розпорядку та інші організаційні питання.

Секретар Рахункової палати забезпечує функціонування апарату Рахункової палати, координує його діяльність з апаратом інших контрольних органів.

Головні контролери:

— за посадою є керівниками департаментів Рахункової палати. Вони здійснюють керівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати, що встановлюються Колегією Рахункової палати;

— в межах своєї компетенції самостійно вирішують всі питання діяльності департаменту і несуть повну відповідальність за результати своєї роботи.

— мають право бути присутніми на засіданнях комітетів Верховної Ради України, колегій державних органів, а також органів місцевого самоврядування.

Постановою Колегії від 2 лютого 1998 року за основними напрямами діяльності були утворені Департаменти та управління Рахункової палати (рис. 20):

— департамент з питань контролю, аналізу та експертизи державного бюджету;

— департамент з питань фінансового та бюджетного законодавства;

— департамент з питань безпеки держави та правоохоронної діяльності;

— департамент з питань АПК, природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;

— департамент з питань промисловості та виробничої інфраструктури; департамент з питань державного боргу, міжнародної діяльності та

— департамент з питань науки та гуманітарної сфери;

— департамент з питань соціальної політики та державного управління;

— департамент з питань використання коштів державного бюджету в регіонах;

— головний контролер з особливих питань;

— управління контролю з питань особливого характеру;

— управління організації роботи Колегії;

— управління міжнародного співробітництва та зв’язків з громадськістю;

— управління внутрішніх стандартів, аналітики та розвитку;

— управління інформаційних ресурсів та технологій;

— управління кадрової роботи та з питань державної служби;

— служба керівництва Рахункової палати;

— служба радників та експертів Голови Рахункової палати.

Усі органи фінансового контролю, утворені відповідно до законів України зобов’язані:

— сприяти діяльності Рахункової палати України;

— надавати за її запитами інформацію про результати виконаних ними перевірок і ревізій.

Рахункова палата для здійснення перевірок і ревізій має право залучати фахівців будь-яких контролюючих органів, у тому числі, Головного контрольно-ревізійного управління, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби та інших, і на договірній основі — аудиторські служби. Порядок взаємодії Рахункової палати з іншими органами контролю оформлюється у вигляді Постанови, що затверджується колегією Рахункової палати, з одного боку, і представником органу взаємодії, з іншого.

Формами взаємодій при здійсненні контрольних заходів можуть бути:

— координація дій при плануванні, організації та проведенні ревізій і перевірок;

— проведення спільних засідань, нарад, семінарів;

— обмін інформацією з питань, що належать до компетенції органів взаємодії.

Щорічно не пізніше 1 грудня Рахункова палата подає на розгляд Верховної Ради України загальний письмовий звіт про результати виконання:

— доручень Верховної Ради України;

— проведених перевірок, ревізій і обстежень;

— про витрати на цю діяльність.

Щорічний звіт про роботу Рахункової палати затверджується Верховною Радою України і підлягає обов’язковому опублікуванню в виданнях Верховної Ради України.

pidruchniki.com

Закон україни про Рахункову палату

Про Рахункову палату

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 43, ст.212 )

( Вводиться в дію Постановою ВР

N 316/96-ВР від 11.07.96, ВВР, 1996, N 43, ст.213 )

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР

N 18/98-ВР від 14.01.98, ВВР, 1998, N 24, ст.136 )

( Текст Закону опубліковано у Відомостях Верховної Ради

1998, N 24, ст.137 згідно з Постановою ВР

( Закон з редакційними уточненнями, внесеними у зв’язку з

прийняттям Конституційним Судом України Рішення від

23.12.97 N 7-зп, продовжує діяти з

23.12.97 згідно з Постановою ВР N 18/98-ВР від 14.01.98,

ВВР, 1998, N 24, ст.136 — втратила чинність на підставі

Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2000

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3205-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118

N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

— зміни діють по 31 грудня 2008 року )

( Додатково див. Рішення Конституційного Суду

Цей Закон згідно з Конституцією України визначає правові основи діяльності Рахункової палати, її статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Стаття 1. Статус Рахункової палати

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходженням Рахункової палати є місто Київ.

^ Стаття 2. Завдання Рахункової палати

Завданнями Рахункової палати є:

організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

( Абзац сьомий статті 2 втратив чинність на підставі Рішення Конституційного Суду N 7-зп від 23.12.97 )

аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

^ Стаття 3. Принципи здійснення контролю

Рахункова палата здійснює контроль на засадах законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності.

Стаття 4. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини, які виникають у зв’язку з контрольними функціями Рахункової палати.

^ Стаття 5. Законодавство про Рахункову палату

Правова основа організації та діяльності Рахункової палати визначається Конституцією України, цим Законом, іншими актами законодавства України, які не суперечать нормам цього Закону.

^ ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 6. Функції Рахункової палати

Рахункова палата відповідно до завдань, передбачених статтею 2 цього Закону:

1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. В ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективного управління майном, що є основним національним багатством, власністю українського народу;

10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов’язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;

12) здійснює зв’язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво;

( Статтю 6 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 3205-IV від 15.12.2005 )

Стаття 7. Повноваження Рахункової палати

Рахункова палата має такі повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності в межах, визначених статтею 16 цього Закону;

3) перевіряти в органах і на об’єктах, зазначених у пункті 2 цієї статті, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;

5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій, що перевіряються, від інших підприємств і організацій — довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та організацій;

6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

7) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по окремих розділах і статтях Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;

9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;

10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України.

^ СКЛАД І СТРУКТУРА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 8. Склад Рахункової палати

До складу Рахункової палати входять Голова Рахункової палати та члени Рахункової палати: Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати.

Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має апарат. Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує Колегія Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

^ Стаття 9. Керівні органи і посадові особи Рахункової палати

Для розгляду питань планування і організації роботи Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія Рахункової палати.

До складу Колегії Рахункової палати входять Голова Рахункової палати, Перший заступник і заступник Голови, а також головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати, Секретар Рахункової палати.

^ Стаття 10. Голова Рахункової палати, Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати

Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України терміном на 7 років з правом призначення на другий термін. Призначення Голови Рахункової палати проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови Рахункової палати вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Головою Рахункової палати може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права, а також підтвердив свої професійні знання під час обговорення його кандидатури за спеціальною процедурою, встановленою відповідним комітетом Верховної Ради України згідно з чинним законодавством України.

Голова Рахункової палати:

здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати та організує її роботу відповідно до Регламенту Рахункової палати;

подає Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової палати;

представляє Рахункову палату у Верховній Раді України та органах виконавчої влади і за кордоном.

У своїй діяльності Голова Рахункової палати керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і в межах своєї компетенції самостійно вирішує всі питання, пов’язані із здійсненням контролю, проведенням перевірок, ревізій та обслідувань, призначенням посадових осіб апарату Рахункової палати, забезпечує комплектування штату Рахункової палати компетентними спеціалістами відповідного профілю. Відповідно до покладених на нього обов’язків Голова Рахункової палати видає накази і розпорядження, має право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тимчасових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяльності Рахункової палати.

Голова Рахункової палати не може бути народним депутатом України, членом Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий час).

Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на 7 років у порядку, встановленому для призначення Голови Рахункової палати. На зазначені посади призначаються громадяни України, які мають вищу освіту та досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права.

Перший заступник Голови Рахункової палати виконує посадові обов’язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, у разі відсутності Голови Рахункової палати виконує його функції, за дорученням Голови Рахункової палати представляє Рахункову палату у Верховній Раді України, її комітетах, в центральних органах виконавчої влади і за кордоном.

Заступник Голови Рахункової палати, головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати виконують посадові обов’язки відповідно до затвердженого Колегією Рахункової палати напряму діяльності департаментів та Регламенту Рахункової палати.

Секретар Рахункової палати виконує посадові обов’язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, забезпечує функціонування апарату Рахункової палати, координує його діяльність з апаратом інших контрольних органів, створених згідно з чинним законодавством України.

Перший заступник і заступник Голови Рахункової палати, головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати і Секретар Рахункової палати не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий час).

^ Стаття 11. Головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати

Головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати відповідно до визначених статтею 6 цього Закону функцій Рахункової палати.

Конкретні напрями діяльності департаментів Рахункової палати встановлюються Колегією Рахункової палати.

Головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати в межах своєї компетенції, визначеної Регламентом Рахункової палати, самостійно вирішують всі питання організації діяльності за закріпленими за департаментами напрямами і несуть повну відповідальність за результати своєї роботи.

Головні контролери — керівники департаментів можуть бути достроково звільнені з посади, крім відставки або звільнення за власним бажанням, у разі незадовільного виконання своїх посадових обов’язків, порушення законодавства або зловживання своїм службовим становищем за поданням Колегії Рахункової палати, якщо таке рішення прийнято більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати мають право бути присутніми на засіданнях комітетів Верховної Ради України, колегій центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, а також органів місцевого самоврядування.

Головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати не можуть займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий час).

^ Стаття 12. Секретар Рахункової палати, апарат Рахункової палати

Організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу по обслуговуванню Рахункової палати здійснює апарат Рахункової палати під керівництвом Секретаря Рахункової палати.

Посадові особи, які працюють в апараті Рахункової палати, безпосередньо займаються контрольною діяльністю в межах компетенції Рахункової палати. Посадові особи апарату Рахункової палати при виконанні службових обов’язків мають право:

1) знайомитися з усією документацією, що стосується фінансово-господарської діяльності об’єкта, щодо якого здійснюється перевірка, ревізія або обслідування;

2) вимагати і отримувати від керівників об’єктів, на яких проводиться контроль, необхідні довідки, інформації, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти, усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з проведенням перевірок і ревізій;

3) безперешкодно входити до приміщень державних органів, підприємств, організацій, архівів, сховищ, виробничих і допоміжних приміщень банків, фінансово-кредитних установ та інших об’єктів, якщо інше не передбачено законами України;

4) опечатувати касові і службові приміщення, сховища і архіви.

^ Стаття 13. Обов’язковість виконання вимог посадових осіб апарату Рахункової палати

Вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, пов’язані з виконанням ними своїх службових обов’язків, є обов’язковими для всіх державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Керівники та інші посадові особи об’єктів, що перевіряються, зобов’язані створювати нормальні умови для роботи посадових осіб Рахункової палати, які проводять перевірку або ревізію, забезпечувати їх технічне обслуговування і виконання вимог щодо надання необхідної документації.

^ Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про державну та іншу таємницю

Посадові особи апарату Рахункової палати та особи, які залучаються нею до роботи в процесі здійснення своїх функцій і повноважень, за порушення законодавства про державну та іншу таємницю, розголошення державної та іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за недостовірність результатів проведених ними перевірок і ревізій, що подаються до державних органів або оприлюднюються, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

^ ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 15. Планування роботи Рахункової палати

Контроль за виконанням Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів, здійсненням фінансування загальнодержавних програм, збереженням і використанням майна, що є об’єктами права державної власності, організується і проводиться Рахунковою палатою на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати та конкретних доручень Верховної Ради України, її комітетів.

До плану роботи Рахункової палати обов’язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. При формуванні планів роботи Рахункової палати враховується обов’язковий розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає рішення.

^ Стаття 16. Сфера застосування повноважень Рахункової палати

Повноваження Рахункової палати, передбачені статтею 7 цього Закону, поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, створені згідно з законодавством України.

Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об’єднання незалежно від форм власності, об’єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

^ Стаття 17. Регламент Рахункової палати

Внутрішні питання організації і діяльності Рахункової палати, її апарату, порядок діловодства, вимоги до працівників апарату Рахункової палати та правила внутрішнього трудового розпорядку, інші питання організації роботи апарату Рахункової палати визначаються Регламентом Рахункової палати, який затверджується Головою Рахункової палати.

^ Стаття 18. Забезпечення Рахункової палати інформаційними матеріалами

На запити Рахункової палати в процесі здійснення нею своїх функцій всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується об’єктів контролю та є необхідною для здійснення перевірки, ревізії та обслідування. На вимогу Рахункової палати Національний банк України, уповноважені банки та кредитні установи, фінансові організації зобов’язані надавати посадовим особам Рахункової палати необхідні документальні підтвердження операцій і стану рахунків об’єктів, що перевіряються. Підприємства, установи та організації зобов’язані надавати на вимогу Рахункової палати довідки і копії документів щодо операцій і розрахунків з об’єктами, що перевіряються.

Посадові особи органів і підприємств, що перевіряються, у разі відмови або ухилення від своєчасного надання необхідної інформації або документації на вимогу Рахункової палати, а також за надання недостовірної інформації підлягають притягненню до відповідальності у порядку, встановленому чинним законодавством України.

^ Стаття 19. Обов’язковість дотримання професійної таємниці

Матеріали, які надаються для аналізу, перевірки або ревізії органами виконавчої влади, Національним банком України або іншою банківською установою, підприємствами, установами та організаціями, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до Рахункової палати, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення контролю.

Розголошення будь-яких відомостей, матеріалів, документів усними чи друкованими засобами масової інформації в першу чергу щодо посадових осіб, які ними користувались або яким вони були відомі, переслідується законом.

^ Стаття 20. Професійна таємниця

Під професійною таємницею згідно з цим Законом розуміється стан збереження матеріалів, документів, інших відомостей, якими користуються посадові особи Рахункової палати та особи, які залучаються до здійснення функцій Рахункової палати під час проведення перевірок, ревізій, обслідувань, і про які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття рішення Рахункової палати.

^ Стаття 21. Взаємодія Рахункової палати з іншими державними контрольними органами

Всі контрольні органи, створені відповідно до законів України в системах Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та інші державні контрольні органи, а також органи внутрівідомчого контролю та аудиту зобов’язані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформацію про результати перевірок та ревізій, які ними проведено.

Рахункова палата в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право на договірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

^ Стаття 22. Проведення контролю за виконанням Державного бюджету України

Рахункова палата у ході виконання Державного бюджету України контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, у порівнянні з затвердженими показниками Державного бюджету України, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання Державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України поточного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

З метою забезпечення своєчасного надходження і обробки інформації, необхідної для складання звіту про виконання Державного бюджету України, Рахунковою палатою за погодженням з Кабінетом Міністрів України вводиться обов’язкова фінансова звітність усіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій перед Рахунковою палатою. Рішення про конкретні терміни виконання і форми зазначеної звітності приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Рахункової палати.

Аналіз оперативної інформації, одержаної в порядку контролю, проводиться Рахунковою палатою, і узагальнені відомості подаються Верховній Раді України, її комітетам та Кабінету Міністрів України.

^ Стаття 23. Проведення контролю за фінансуванням загальнодержавних програм

Рахункова палата перевіряє фінансування затверджених Верховною Радою України загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля і розглядає матеріали з цих питань на засіданнях Колегії Рахункової палати.

Рахункова палата за дорученням Верховної Ради України може давати висновки і проводити експертизу проектів законодавчих актів з питань управління і розпорядження об’єктами права державної власності, якщо вони з цією метою попередньо були направлені до Рахункової палати суб’єктами права законодавчої ініціативи.

( Частина третя статті 23 втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду N 7-зп від 23.12.97 )

У разі виявлення порушень або невиконання встановлених законодавством України вимог щодо збереження, використання об’єктів державного майна чи несвоєчасної сплати до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження та управління майном, що є об’єктами права державної власності, Рахункова палата має право ставити перед відповідними державними органами питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, та інформувати про це Верховну Раду України.

^ Стаття 24. Контроль за використанням кредитних ресурсів

Рахункова палата контролює законність договорів, раціональне та ефективне використання кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

Рахункова палата перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних та фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на зворотній основі, аналізує надання державних кредитів, а також виділених на безоплатній основі коштів іноземним державам і міжнародним організаціям з обов’язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.

^ Стаття 25. Здійснення контролю за діяльністю установ банківської системи

Рахункова палата перевіряє діяльність Національного банку України та його установ, уповноважених банків і кредитних установ у частині обслуговування ними Державного бюджету України.

За результатами перевірок діяльності установ банківської системи, в першу чергу Національного банку України, Рахункова палата подає висновки і пропозиції щодо його звітів про забезпечення стабільності грошової одиниці до Верховної Ради України, а також щодо діяльності Національного банку України по обслуговуванню державного боргу України.

Рахункова палата щорічно здійснює перевірку кошторису витрат Національного банку України і подає відповідну інформацію до Верховної Ради України.

^ Стаття 26. Перевірки та ревізії

Рахункова палата здійснює перевірки та ревізії відповідно до функцій, визначених статтею 6 цього Закону. Терміни, обсяги і засоби їх проведення встановлюються Рахунковою палатою. В ході перевірок та ревізій на основі документального підтвердження їх результатів, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об’єкта, що перевіряється, і Державного бюджету України. Якщо перевірка чи ревізія належить до компетенції як Рахункової палати, так і іншого державного контрольного органу, вона повинна проводитись ними спільно. За підсумками проведених перевірок і ревізій складаються звіти, за достовірність яких відповідні посадові особи Рахункової палати несуть персональну відповідальність.

Про результати проведених перевірок і ревізій Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій.

Про виявлені факти порушення закону, а також заподіяння державі шкоди Рахункова палата інформує Верховну Раду України, а у разі виявлення порушень закону, що тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, за рішенням Колегії Рахункової палати передає відповідні матеріали до правоохоронних органів.

Посадовим особам Рахункової палати забороняється втручатися в оперативну діяльність об’єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок чи ревізій та оформлення їх результатів актом, який затверджується Колегією Рахункової палати. Відомості, що надаються посадовим особам Рахункової палати в ході перевірок та ревізій, не можуть бути використані з іншою метою або в іншому випадку, ніж це передбачено цим Законом.

^ Стаття 27. Експертиза та висновки Рахункової палати

Рахункова палата, здійснюючи свою діяльність, зобов’язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу і давати висновки щодо:

проекту Державного бюджету України, обгрунтованості його доходної та видаткової частин щодо обсягів державного внутрішнього і зовнішнього боргу та дефіциту Державного бюджету України, затверджених законом України;

окремих напрямів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної політики, а також окремих питань бюджетного процесу за прямими дорученнями Верховної Ради України;

проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань бюджетно-фінансової та грошово-кредитної систем у разі, якщо вони направлені Верховною Радою України на експертизу у встановленому порядку і повинні бути внесені на її розгляд;

проектів загальнодержавних цільових програм, які фінансуються з бюджетів або на які передбачено додаткове фінансування з Державного бюджету України;

проектів програм Кабінету Міністрів України, на фінансування яких використовуються кошти Державного бюджету України;

проектів міжнародних договорів України, що стосуються витрат з Державного бюджету України.

З усіх інших питань, віднесених до функцій Рахункової палати, визначених статтями 2 та 6 цього Закону, Рахункова палата дає висновки або письмові відповіді за рішенням Колегії Рахункової палати про прийняття до виконання запиту і підготовку висновку на підставі:

доручень комітетів Верховної Ради України, оформлених належним чином;

звернень Президента України;

депутатських запитів і звернень народних депутатів України;

запитів Кабінету Міністрів України, запитів Міністерства фінансів України.

У разі неможливості виконання доручень, звернень та запитів Голова Рахункової палати повертає їх з обгрунтованою письмовою відповіддю, в якій з посиланням на чинне законодавство України зазначається причина невиконання доручення, звернення та запиту.

Висновки Рахункової палати не можуть містити політичних оцінок рішень, які приймаються Верховною Радою України та органами виконавчої влади в межах їх компетенції.

^ Стаття 28. Засідання Колегії Рахункової палати

Колегія Рахункової палати розглядає на своїх засіданнях питання планування і організації роботи Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності, підготовки звітів та інформаційних повідомлень, які направляються до Верховної Ради України та її комітетів, а також матеріали перевірок, ревізій і обслідувань, що вимагають прийняття колегіального рішення. На засіданнях Колегії Рахункової палати може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до статей 2 та 6 цього Закону віднесено до функцій Рахункової палати. Засідання Колегії Рахункової палати проводяться згідно з Регламентом Рахункової палати за наявності не менше двох третин складу її членів. Рішення Колегії приймаються у формі постанов і висновків більшістю голосів від кількості її членів, присутніх на засіданні, і підписуються Головою та Секретарем Рахункової палати. У разі незгоди з рішенням Колегії Рахункової палати член Колегії, присутній на її засіданні, може інформувати про це Верховну Раду України або її комітети у письмовій формі з обгрунтуванням власної позиції.

^ Стаття 29. Постанови та висновки Колегії Рахункової палати

Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві.

Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання.

Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно. В необхідних випадках Рахункова палата може надавати консультації та роз’яснення з питань застосування норм чинного законодавства України щодо об’єктів, на яких проводився контроль.

У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також виявлення фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов’язана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це Верховну Раду України.

^ Стаття 30. Узагальнення та пропозиції Рахункової палати

Рахункова палата систематично аналізує підсумки планових і поточних контрольних заходів, узагальнює та досліджує причини і наслідки виявлених відхилень і порушень у процесі формування доходів та витрачання коштів Державного бюджету України, зберігання та використання майна, що є об’єктами права державної власності, надання валютних і кредитно-фінансових ресурсів за їх цільовим призначенням.

У ході аналізу і узагальнення інформації, яку отримує Рахункова палата під час здійснення перевірок, ревізій та обслідувань, вона розробляє і подає Верховній Раді України пропозиції про удосконалення законодавчих актів, що регулюють бюджетні, фінансово-кредитні, цивільно-правові та інші відносини.

( Стаття 31 втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду N 7-зп від 23.12.97 )

^ КОНТРОЛЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 32. Взаємовідносини Верховної Ради України з Рахунковою палатою

Верховна Рада України спрямовує діяльність Рахункової палати на основі підзвітності і підконтрольності Рахункової палати, її Колегії і посадових осіб щодо дотримання ними законності при здійсненні повноважень, передбачених статтею 7 цього Закону, та завдань, поставлених перед Рахунковою палатою згідно з чинним законодавством України.

^ Стаття 33. Аналіз результатів контрольних заходів та виконання доручень Верховної Ради України

Верховна Рада України періодично, але не менш як два рази на рік, доручає відповідному комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті, заслуховує у разі необхідності інформацію про проведену роботу, перевірки, ревізії та обслідування, що нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності у визначених цим Законом сферах.

^ Стаття 34. Заслуховування доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати на засіданнях комітетів Верховної Ради України

Комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обслідувань відповідно до термінів, необхідних для виконання цих доручень і узгоджених з відповідними комітетами.

На підставі доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово-кредитної системи України, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявлених відхилень і порушень у визначених цим Законом сферах, які подаються на розгляд Верховної Ради України.

^ Стаття 35. Щорічний звіт Рахункової палати Верховній Раді України

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

^ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 36. Незалежність і законність діяльності Рахункової палати

Рахункова палата свою діяльність здійснює як незалежний орган контролю Верховної Ради України і керується Конституцією України і законами України, виконуючи свої функції і повноваження згідно із статусом, визначеним цим Законом.

Стаття 37. Гарантії правового статусу посадових осіб Рахункової палати

( Частина перша статті 37 втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду N 7-зп від 23.12.97 )

Кримінальну справу щодо Голови Рахункової палати, Першого заступника і заступника Голови, головних контролерів та Секретаря Рахункової палати може бути порушено лише Генеральним прокурором України.

За будь-який вплив на посадових осіб Рахункової палати, а також осіб, які виконують її доручення, з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття рішення, що суперечить чинному законодавству України, насильницькі дії, образу, а також розповсюдження неправдивої інформації щодо них винні особи несуть відповідальність, встановлену законодавством України.

Голові Рахункової палати, його Першому заступнику і заступнику, головним контролерам і Секретарю Рахункової палати гарантується професійна незалежність. Вони можуть бути достроково звільнені з посади за поданням Голови Верховної Ради України у разі:

1) порушень ними законодавства України або допущення зловживань по службі — за рішенням Верховної Ради України;

2) особистої заяви про відставку;

3) тривалої хвороби, підтвердженої медичною установою, що перешкоджає їх діяльності на займаній посаді;

4) досягнення ними 65-річного віку.

Рішення Верховної Ради України про звільнення з посади названих осіб у випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, приймається більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Діяльність Рахункової палати може бути зупинена у випадках, визначених чинним законодавством України.

^ Стаття 38. Кошти на утримання Рахункової палати

Кошти на утримання Рахункової палати виділяються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і зазначається у Державному бюджеті України окремим рядком.

^ Стаття 39. Матеріальне і соціальне забезпечення посадових осіб Рахункової палати

На посадових осіб Рахункової палати поширюється дія Закону України «Про державну службу», вони є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

( Частину другу статті 39 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 )

( Частину третю статті 39 виключено на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 )

На працівників Рахункової палати поширюється відповідний порядок медичного, санаторно-курортного, побутового та транспортного обслуговування, встановлений для працівників апарату Верховної Ради України.

^ Стаття 40. Інформація про діяльність Рахункової палати

Рахункова палата регулярно публікує інформацію про свою діяльність у засобах масової інформації.

Щорічний звіт про роботу Рахункової палати перед Верховною Радою України підлягає обов’язковому опублікуванню.

м. Київ, 11 липня 1996 року

te.zavantag.com

Это интересно:

  • Приказ федеральной службы по н Приказ федеральной службы по н ФЕДЕРАЛЬНАЯ ТАМОЖЕННАЯ СЛУЖБА ПРИКАЗ от 24 ноября 2010 г. № 2187 Об отзыве свидетельства о включении в Реестр таможенных брокеров (представителей) ЗАО «Балтик Лэнд Брокер» В связи с отсутствием обеспечения уплаты таможенных пошлин, налогов на основании […]
  • Претензия по договору купли продажи задолженность Претензия по договору купли-продажи Претензия по договору купли-продажи становится нужна, когда возникают проблемы по правоотношениям, связанным с приобретением товаров в собственность. На сайте представлено большое количество претензий потребителя, связанных с нарушением продавцом […]
  • Жилье за материнский капитал в челябинске Материнский капитал в Челябинске и Челябинской области Чтобы простимулировать рождаемость в стране и повысить уровень жизни семей с детьми, с 2007 г. на основании Федерального закона №256-ФЗ от 29.12.2006 г. в РФ действует программа государственного материнского капитала. Возможность […]
  • Долг по расписке претензия образец Претензия по расписке Перед обращением в суд о взыскании задолженности обычно направляется претензия по расписке. Очень часто отдельный договор займа между гражданами не заключается, а сами займы совершаются «на доверии». Но получение хотя бы расписки при передаче денежных средств на […]
  • Претензия к ип о возврате денежных средств Претензия на возврат денежных средств При нарушении обязательств одной из сторон сделки составляется претензия на возврат денежных средств. Претензия по сути представляет собой подготовку к подаче искового заявления: хоть и составляется в свободной форме, но должна соответствовать закону […]
  • Судебная практика по ст 14 ук рф Ст. 165 УК РФ с комментариями, судебная практика Имущественные права граждан России защищены законом. Всякое посягательство со стороны иных лиц на них рассматривается как грубое нарушение и наказывается надлежащим образом. Частным случаем такого преступления являются обстоятельства, […]
  • Приказом минфина рф от 30 декабря 2008 г 148н Приказ Министерства финансов Российской Федерации (Минфин России) от 30 декабря 2008 г. N 148н г. Москва "Об утверждении Инструкции по бюджетному учету" Зарегистрирован в Минюсте РФ 12 февраля 2009 г. Регистрационный N 13309 На основании статьи 165 Бюджетного кодекса Российской Федерации […]
  • Претензия образец долг Претензия должнику В ситуации невозврата долга кредитору необходимо подготовить такой документ, как претензия должнику. Это не только ситуация невозврата долга по договору займа, но и исполнение денежных обязательств по другим видам договоров, вследствие неосновательного обогащения и […]